ГоловнаМій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSП`ятниця, 03.12.2021, 11:03

Олексіївський ліцей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області

*ВІТАЄМО ВАС НА НАШОМУ САЙТІ!*ВІТАЄМО ВАС НА НАШОМУ САЙТІ!*ВІТАЄМО ВАС НА НАШОМУ САЙТІ!*
Меню сайту
ІНФОРМЕР
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 79
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Класному керівникові

 

Предметы    

Девіз роботи з батьками:

 «Ставитися до батьків:

       Нетерплячих – терпеливо,

      Соромязливих – турботливо,

         Розгніваних – доброзичливо,

            Образливих – толерантно,

               Грубих – витримано,

                  Вимогливих – делікатно.

      І до всіх, до всіх разом – уважно!»   

 

Модель превентивної виховної діяльності класного керівника

(Волкова І.В., Колісник О.В.)

1. Діагностика і вивчення:

ДИТИНИ:

  • особливостей розвитку, характеру та поведінки,
  • особливостей спілкування з оточенням,
  • інтересів;
  • потреб та можливостей;
  • ціннісних орієнтацій тощо

УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ:

  • особливостей спілкування (лідери, виключені тощо)
  • інтересів;
  • потреб та можливостей

СІМ’Ї:

  • умов життя;
  • стилю виховання;
  • особливостей спілкування

проблем і потреб тощо

Можливостей співпраці з державними установами, громадськими організаціями, окремими громадянами

Ефективного досвіду роботи колег

2. Аналіз:

  • особливостей, проблем, потреб, можливостей кожної дитини, учнівського колективу, батьків;
  • виховних заходів, спланованих іншими учителями, адміністрацією, тощо;
  • результатів попередньої превентивної діяльності;
  • дієвості попередньо використаних форм, методів, заходів тощо;
  • можливості застосування нових форм, методів, технологій, і що для цього необхідно

3. Планування:

  • визначення мети, завдань, змісту превентивної роботи з урахуванням
  • психолого-вікових та особистісних особливостей, проблем, потреб, можливостей учнів;
  • можливостей залучення до співпраці батьків, учнів-лідерів, фахівців співпраці;
  • умов та наявних ресурсів;
  • можливої ефективності обраних форм і методів;
  • доцільності проведення певних заходів

4. Здійснення заходів:

Важливим є урахування:

  • місця заходу в системі превентивної роботи;
  • часу, наявних ресурсів;
  • попереднього рівня знань, умінь, ціннісних ставлень, навичок з теми;
  • зацікавленості учасників;
  • можливості активної участі та інтерактивного спілкування для кожного з учасників;
  • наявності очного результату заходу (колаж, рекомендації, рішення зборів, лист нащадкам тощо)

5. Аналіз ефективності проведених заходів:

  • діагностування рівня знань, ставлень, намірів, навичок учасників «ДО» і «ПІСЛЯ» (анкетування, опитування);
  • розгляд ситуативних завдань, метод незакінчених речень тощо;
  • вивчення «Фокус-груп»;
  • самоаналіз щодо досягнення мети, завдань, труднощів, визначення проблем та шляхів їх усунення

6. Узагальнення та поширення:

  • власного досвіду ефективної превентивної діяльності через:
  • виступи на педрадах, районних (міських) семінарах;
  • роботи на обласний педагогічний ярмарок ідей і технологій;
  • статті у фахових виданнях;
  • участь у конференціях

7. Внесення коректив

з урахуванням проведеного аналізу

 

 

 

 

 
   

Витяг з ДОДАТКУ

до Листа  КВНЗ «ХАНО»

від 10.09.2015 № 764

 «Про профілактику травматизму

на уроках основ здоров´я

 та у виховній роботі

ЗНЗ Харківської області»

 

Методичні рекомендації

щодо профілактики травматизму на уроках основ здоров’я та у виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів

Харківської області

Виховна робота

Питання щодо запобігання травмуванню учнів є складовою превентивної виховної діяльності навчального закладу і здійснюється через проведення комплексу бесід (занять) із попередження дитячого травматизму на виховних, класних годинах, позакласних заходах та інструктажів з безпеки життєдіяльності.

Класними керівниками проводяться і фіксуються на окремих сторінках класного журналу:

  1. Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму.
  2. Бесіди «Я обираю здоровий спосіб життя».
  3. Додаткові бесіди (заняття).

Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму (збірник нормативних і методичних матеріалів «Система роботи з безпеки життєдіяльності», укладачі Волкова І.В., Холодова Н.О., Харків, ХОНМІБО, 2005) має на меті забезпечити школярам знання, уміння, переконання, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, надання першої допомоги потерпілим. Учні повинні бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх упередження, навчитися оберігати своє здоров’я.

 

Щорічно після вивчення всіх тем учні здають залік по кожному блоку занять. Заліки оцінюються «зараховано» або «не зараховано» і записуються у класному журналі на відповідній сторінці обліку бесід (занять) проти кожного прізвища учня.

Відпрацьовані заняття з відсутніми учнями записуються у графі «Домашнє завдання» проти відповідної теми. Необхідно вказати дату проведення індивідуальної бесіди та прізвище учня.

Бесіди (заняття) мають практичну спрямованість, проводяться в різних формах (ділова гра, ситуаційні завдання, круглий стіл тощо) відповідно до вікових особливостей учнів. Також рекомендується ведення учнями зошитів із проведення комплексу бесід щодо попередження дитячого травматизму. На окремі заняття (заліки) доцільно залучати представників медичних установ, ДАІ, закладів пожежної охорони тощо.

Звертаємо увагу, що ключовим елементом виховної діяльності з питань запобігання травматизму в умовах навчального закладу є формування стійких навичок здорового способу життя та усвідомленої безпечної поведінки учнівської молоді. При цьому потрібно враховувати:

  • вік та характерні для певного віку особливості психофізичного розвитку учнів; специфіку сприймання, мислення, уваги, емоційно-вольової та потребово-мотиваційної сфер особистості; типові для конкретного віку способи міжособистісної взаємодії тощо;
  • рівень опанування учасниками інформації з проблеми (достовірність, глибина, стійкість знань);
  • особливості соціального оточення та життєвий досвід вихованців;
  • рівень сформованості навичок безпечної поведінки.

Грамотна організація превентивної виховної діяльності має важливі особливості:

  1. Одним із головних принципів профілактичної діяльності педагога є принцип «Не зашкодь». Інформація має бути достовірною, науковою, корисною для вихованців, не розширювати межі небезпечних знань.
  2. Велике значення має мотивація на отримання знань: учні мають чітко усвідомлювати їх важливість для подальшого життя і здоров’я, захисту себе й інших людей.
  3. Заходи мають практичне спрямування: їх результатом має бути формування готовності до здійснення правильних дій в надзвичайних та побутових ситуаціях, навичок безпечної поведінки щодо травмування, усвідомлення кожною дитиною важливості власних якостей (уважності, обережності, відповідальності тощо) й навичок для захисту себе й оточуючих.
  4. Виховний процес має будуватися у тому числі на моральних та духовних цінностях, сприяти формуванню ціннісних спрямувань та ціннісних ставлень до власного здоров’я та здоров’я інших людей, усвідомленню цінності власної особистості і оточуючих.
  5. Важливими щодо запобігання травмуванню є формування навичок безконфліктного спілкування в соціумі, уміння вирішувати конфлікти.
  6. Інформацію слід надавати виключно в позитивній формі. Міфи, страхи, неприйняття, осуд заважають усвідомленню вірних шляхів вирішення проблеми. Це слід ураховувати під час вибору форми проведення профілактичного виховного заходу.

Ефективними в профілактичній роботі є традиційні та нові форми виховної роботи, які відповідають інтересам і потребам учнів, спонукають їх осмислено діяти, сприяють формуванню особистої позиції щодо проблеми.

Найбільш доцільними формами проведення занять щодо запобігання травмуванню є:

  • для учнів 1-4 класів: рольові та ситуативні ігри, вікторини, гра станціями «Я обираю здоровий спосіб життя», конкурси малюнків, перегляд навчальних мультфільмів, конкурс інсценованої казки тощо;
  • для учнів 5-8 класів: вікторини, зустрічі з фахівцями (медиками, співробітниками МНС, ДАЇ, правоохоронних, рятувальних, військових служб та інш.), перегляд тематичних фільмів з обов’язковим наступним обговоренням, інформаційні кампанії, усні журнали, тематичні конкурси плакатів і малюнків «Життя без травмування» тощо;
  • в превентивній роботі зі старшокласниками слід приділити особливу увагу активному способу пізнання (засідання «круглих столів» із залученням фахівців, проектна діяльність, акції «Життя і безпека», дискусії, розробка пам’ятки для молодших школярів, батьків, жителів мікрорайону, тематичні конкурси колажів тощо). Ці форми спонукають молодь приймати відповідальність за власну обізнаність, власний вибір. Підлітку чи молодій людині легше розібратися, коли є можливість висловити свої думки і погляди, отримати відповіді на питання. Групова робота сприяє обміну ідеями і взаємному збагаченню досвідом.

Превентивна робота з питань запобігання травмуванню має спрямовуватися також на підвищення обізнаності батьківської громадськості (батьківський лекторій «Безпека заради життя і здоров’я», зустрічі з фахівцями, виступи учнівських агітбригад тощо).

Звертаємо увагу, що відповідно до Положення про організацію роботи
з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, класними керівниками 1-11 класів також обов’язково проводяться:

  • 1 вересня - вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який фіксується на окремій сторінці класного журналу;
  • перед початком канікул – первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який знайомить учнів з правилами поведінки під час канікул. Реєструється в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.

Нагадуємо, що на початку навчального року вчителями в кожному кабінеті навчального закладу проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який включає правила поведінки у визначеному класі (кабінеті) і реєструється в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.

 

Діагностика громадянської вихованості школярів

Існує п'ять рівнів вихованості громадянськості.

Максимальний (4 бали) — означає, що учень виявляє ініціативу в різних суспільно-корисних акціях, проводить роз'яснювальну історико-патріотичну роботу з товаришами.

Високий (3 бали) — учень проявляє інтерес до історії і культури України, гордість за неї, активно бере участь у гро­мадській діяльності.

Середній (2 бали) — має поверховий інтерес до всього українського, пасивна участь у патріотичних заходах.

Низький (1 бал) — байдужість до всього національного, участь у патріотичних заходах під впливом учителя.

Невихованість (0 балів) — відсутність української патріотичності, проявлення антипатріотичності, зневажливе ставлення до українських символів.

 

Критерії оці­нювання

Зміст громадських якостей

Рівень сформованості громадянської само­свідомості

І. Ставлення особистості до рідної землі, до рід­ного краю (0-4 бали)

Щира любов до Батьківщини, рідних має дійовий характер. Повага до старших. Допо­мога близьким. Бажання наслідувати родинно-побутові традиції. Сповідання культу рідного краю. Любов до природи. турбота про охорону довкілля

3—4 бали; високий або максимальний

Любов до батьків, родичів. Родинні традиції дотримуються епізодично. Любов до рід­ної природи має споглядальний характер

1 бали; середній

Відсутній культ предків, бажання наслідувати батьків. Недотримання родинних тради­цій. Байдужість до рілної землі

0— 1 бал; низький або невихованість

ІІ. Ставлення до етносу, нації українського

народу

Сповідує національну ідею, підтримує зусилля демократичних сил на об'єднання су­спільства в ім'я духовно-економічного зростання держави. Дорожить моральними цін­ностями народу. Оптимістично дивиться у майбутнє. Відсутній комплекс національної неповноцінності. Розвинене почуття національної гідності, гордості за свій народ. Засуджує сили, які ведуть антидержавну діяльність

3-4 бали; високий або максимальний

Усвідомлює свою належність до українського народу. Поважає історію. 3 розумінням сприймає національні інтереси народу, вболіває за їх втілення

2 бали; середній

Відсутність почуття власної гідності, гордості за належність до українського народу. відсутні патріотичні почуття. Не сприймає або засуджує українську ідею

0—1 бал; .низький або невихованість

ІІІ. Ставлення до України, до розбудови незалежної держави (0-4 бали)

Орієнтація власних зусиль на розбудову української державності, української націо­нальної школи. Підтримує ідею національної консолідації суспільства в ім'я розбудови демократичної, заможної, сильної України. Непримиренна протидія антидержавним проявам. Вважає шастям жити і навчатися в Україні

3—4 бали; високий або максимальний

Сприймає незалежність держави, але не докладає власних зусиль до її розбудови. Не сприймає національну ідею. Є інтернаціоналістом. Не підтримує національно-демократичний дvx в Україні

2 бали; середній

Байдуже або ненависне ставлення до української ідеї, державної незалежності або атрибутів держави. Примиренність з антидержавними проявами v суспільстві

0—1 бал; низький або невихованість

IV. Ставлення до суспільства, до людей (0-4 бали)

Цінує почуття національної гордості, моральні принципи, справедливість, працелюбність, гостинність. Безкорисливе ставлення до близьких. Характерне терпіння та оптимізм

3-4 бали; високий або максимальний

Наявне почуття обов'язку перед суспільством. Сповідує моральні принципи, велико­душність, доброчинність

2 бали; середній

Слабо розвинене почуття обов'язку перед суспільством. Особисті інтереси вважаються важливішими за громадські. Відсутнє почуття національної гордості. Цінує діловитість, заощадливість. У відно­шенні з родиною стриманий

0—1 бал; низький або невихованість

 

Рівень вихованості учнів                                        

Показники вихованості

Ознаки прояву вихованості

Яскраво проявляються  

(5)

Проявляються

(4)

Слабо проявляються (3)

Не проявляються

(2)

1

2

3

4

5

Доброта, чуйність

Добрий, турботливий, охоче допомагає всім, хто потребує його допомоги, організовує на добрі справи товаришів

Сам добрий, чуйний, завжди допоможе в скрутну хвилину, але інших на добрі справи не мобілізує

Допомагає іншим, якщо доручає вчитель або колектив

Недоброзичливий, грубий з товаришами

Чесність і правдивість

Вірний своєму слову: правдивий з учителями, товаришами, добровільно признається в своїх проступках і того ж вимагає від інших

Вірний своєму слову, правдивий з учителями і товаришами, зізнається в своїх проступках, але не вимагає чесності від інших.

 

Не завжди виконує обіцянки, не відразу зізнається в своїх проступках, а лише після засудження старшими, товаришами

Часто не щирий, обманює товаришів, вчителів.

Простота і скромність

Простий і скромний, схвалює ці якості у інших.

Сам простий і скромний, але не цікавиться чи мають ці якості інші.

Простий і скромний в присутності старших і педагогів.

Тримається зверхньо, зневажливо ставиться до товаришів.

Ставлення до оточуючих

Ввічливий, з повагою ставиться до всіх вчителів, сторонніх людей, однокласників (вітається, поступається місцем, пропускає вперед себе старших, дівчаток, молодших). Дотримується правил етикету, християнської моралі.

Ввічливий, з повагою ставиться до своїх вчителів, товаришів, батьків однокласників, але ігнорує інших педагогів та сторонніх. Не завжди дотримується правил етикету та християнської моралі.

Проявляє ввічливість лише за умови постійного нагадування та контролю з боку дорослих. Не завжди дотримується принципу загальнолюдської моралі в спілкуванні з товаришами, часто не дотримується правил етикету. В з’ясуванні стосунків між товаришами дозволяє собі фізичне приниження інших.

Ввічливий лише по відношенню до знайомих людей. У спілкуванні з товаришами допускає вживання ненормативної лексики. Часто є ініціаторам бійки. Вітається лише у відповідь. Заходячи в приміщення не знімає шапку.

 

Дисциплінованість

Зразково поводиться, самостійно дотримується правил

Добре поводиться незалежно від наявності чи відсутності контролю, але не вимагає хорошої поведінки від інших.

Дотримується правил поведінки при умові вимогливості і контролю з боку дорослих і товаришів.

І при наявності вимог з боку педагогів і товаришів порушує дисципліну, слабо реагує на зауваження

Обов’язок і відповідальність

Виконує громадські доручення охоче, відповідально і з бажанням, вимагає такого ж ставлення і від інших. Береже шкільне майно, прагне побудити до цього інших.

Виконує громадські доручення охоче, відповідально, але не вимагає цього від інших

Неохоче виконує доручення, а тільки при умові контролю з боку вчителів та товаришів.

Ухиляється від доручень, безвідповідальний.

Бережливість

Береже шкільне майно, прагне побудити до цього інших.

Сам бережливий, але не цікавиться чи бережливий товариш.

Проявляє бережливість, якщо відчуває контроль з боку вчителів і старших вчителів.

Не бережливий, псує шкільне майно і лагодить його тільки після настійливих вимог.

Відповідальне ставлення до навчання

Вчиться в повну силу, проявляє інтерес до знань, трудолюбивий і старанний, добивається хороших результатів в учінні, сам охоче допомагає товаришам

Вчиться в повну силу, проявляє інтерес до знань, добре вчиться сам, але товаришам допомагає лише тоді, коли доручають або просять.

Вчиться не в повну міру сил, не проявляє інтерес до навчання і старанності, вимагає постійного контролю, байдужий до навчання товаришів.

Незважаючи на контроль не проявляє інтересу до учіння і старанності, вчиться погано.

Колективізм і товариськість

Товариський, поважає інтерес колективу, сам охоче відгукується на прохання товаришів, організовує корисні справи колективу.

Товариський, рахується з інтересами колективу, охоче виконує доручення, але сам не організовує корисні справи колективу

Не дуже товариський, відгукується на прохання товаришів, але в справах колективу бере участь неохоче.

Нетовариський, егоїстичний

Ставлення до суспільно-корисної праці (працьовитість)

Розуміє суспільну цінність праці, проявляє інтерес до нього, добросовісно відноситься до самообслуговування та інших видів праці, уміло організовує працю інших.

Розуміє сумлінну цінність праці, сам проявляє інтерес, добросовісне ставлення до праці, але інших на суспільно-корисну працю не організовує і не злучає

Працює при наявності змагань, вимогливості і контролю з боку педагогів і товаришів.

Не любить працю, прагне ухилятись від неї, навіть при наявності вимог і контролю.

Соціальна активність

Регулярно читає газети, слухає передачі радіо і телебачення, політично добре усвідомлений, активний в суспільній діяльності.

Регулярно читає газети, слухає передачі по радіо і телебаченню, політично добре усвідомлений. Виконує громадські доручення охоче, відповідально, але не вимагає цього від інших.

Політично недостатньо освідомленний, не регулярно читає газети, вимагає постійного стимулювання з боку громадської думки старших. 

Політично мало освідомлений, рідко читає газети, навіть якщо цього вимагають старші.

 

Поради класному керівнику з проведення зборів

- Перед початком зборів краще "залишити за дверима" поганий настрій.

- Відведіть на проведення батьківських зборів не більше 1,5 години.

- Найприємніший звук для людини - її ім'я. Покладіть перед собою список з іменами та по-батькові батьків.

- Перед початком батьківських зборів оголосіть питання, які плануєте обговорити.

- Не забудьте "золоте правило" педагогічного аналізу: починати з позитивного, потім говорити про негативне, завершувати розмову пропозиціями на майбутнє.

- Попередьте батьків, що не вся інформація може стати надбанням дітей.

- Подякуйте всім, хто знайшов час прийти (особливо татусів).

- Дайте зрозуміти батькам, що ви добре розумієте, як важко дитині вчитися.

- В особистій бесіді оцінюйте успіхи дітей щодо їх потенційних можливостей.

- Доведіть до батьків думку, що "поганий учень" не означає "погана людина".

 - Батько повинен піти зі зборів з відчуттям, що він може допомогти своїй дитині.

Не варто

- Засуджувати присутніх батьків за неявку відсутніх.

- Порівнювати успіхи окремих учнів із різних класів.

- Давати негативну оцінку всьому класу.

- Переоцінювати значення окремих предметів.

- Обирати для спілкування повчальний тон.

Осмислення підсумків батьківських зборів

Підведення підсумків зборів починається на самих зборах - необхідно зробити висновки, сформулювати необхідні рішення, дати інформацію про підготовку до наступного зібрання. Важливо з'ясувати і ставлення батьків до проведених зборів, розумно заздалегідь підготувати необхідні опитувальні листи для фіксування їх оцінок і побажань. Все це згодом стане предметом роздумів для класного керівника.

Предметом аналізу повинні також стати:

- явка батьків, причини відсутності;

- персональний склад батьків, які залишилися на особисту бесіду;

- запитання батьків в ході зборів, їх участь в обговоренні питань.

Інформація про підсумки батьківських зборів повинна бути доведена до адміністрації школи і колег-педагогів.

 

 

Спостереження уроків фізкультури класним керівником

Мета перевірки: відвідування учнями уроків, дисциплінованість і успішність учнів.

Мінімальна кількість разів відвідування: 1раз на місяць, 4рази протягом семестру, 8 разів протягом навчального року.

Звертається увага на такі моменти:

-         Чи всі учні беруть участь в уроці?

-         З якої причини учні не беруть участі в уроці?

-         Чи всі учні класу мають спортивну форму на уроці?

-         Які види завдань використовує вчитель на уроці?

-         Наскільки активно,сумлінно та відповідально навчаються учні?

-         Чи подобається учням брати участь в уроці?

-         Як здійснюються допомога та взаємодопомога відстаючим і фізично слабким учням?

-         Як педагог стимулює діяльність учнів на уроці?

Годинник
Архів записів
ПОШУК
Корисні посилання

Національна дитяча гаряча лінія

Національна дитяча гаряча лінія

Відділ освіти Краснокутської районної державної адміністрації

-->

Copyright MyCorp © 2021