Обпалені Афганом

   Для тих, хто побував в Афганістані,  й зараз перед очима постають жахливі картини боїв, обличчя товаришів, які загинули…

15 лютого в Олексіївській ЗОШ  І – ІІІ ступенів вшанували пам’ять загиблого в Афганістані земляка Компанця Віктора Валентиновича.

Учні 8-11класів дізналися про коротке, але гідне життя Героя, який з дитинства мріяв стати військовим і доклав багато зусиль заради здійснення своєї мрії. Офіцер Компанець  

… розумів і що таке життя,

І що Афган не можна розстріляти…

Недолюбив… пішов у небуття,

Щоб болем матері до нас вертатись.

А Компанець Раїса Андріївна вже 32 роки чекає свого сина.Тільки пам’ять і могила на цвинтарі залишились посивілій матері.

Своїми спогадами про бойового товариша поділилися присутні на заході воїни-афганці: Сватенко Федір Олександрович, Коврига Микола Миколайович, Вельможний Олександр Якович, Матерновський  Володимир  Миколайович.

На початку Години пам’яті з історичною довідкою виступив учитель історії та «Захисту Вітчизни» Свистун Ю.М.

Захід супроводжувався фільмом «Лист матері», аудіо та відеозаписами про війну в Афганістані, документальним відео із шкільного архіву «На могилі Компанця Віктора» та комп’ютерною презентацією «Сторінками життя Героя».

У цей же день у шкільній бібліотеці було оформлено виставку «Тільки тим історія належить, хто за неї бореться й живе» та здійснено екскурсію до шкільного музею з метою ознайомлення зі стендом «Український біль Афганістану» та фотовиставкою «Наші земляки – учасники бойових дій на території Республіки Афганістан».

То ж давайте ніколи не забувати цієї дати - 15 лютого, тому що тепер це сумна історія, яка не зітреться ніколи.

Дай, Боже, щоб на нашій багатостраждальній землі більше ніколи не зростали чорні тюльпани – квіти невинної смерті, а розквітали лише білі проліски – провісники людської весни.

                             Заступник директора з виховної роботи Велентій С.В.